У неоновому сяйві мегаполісу Нексус-7, де хмарочоси пронизували токсичні хмари, а кібернетичні імпланти були буденністю, жив-був робот на ім'я Р-7, або як його ласкаво називали друзі – Ретті. Ретті не був звичайним роботом. Він був створений для захисту, його серце – потужний енергетичний реактор, а його броня – сплав титану та карбону. Його унікальною особливістю був його "рапторський" корпус, що нагадував велетенського механічного жука, з шістьма потужними кінцівками та двома передніми клешнями, здатними розривати сталь.
Ретті ніс службу на найвищій вежі Нексуса-7, фортеці "Кристал", яка слугувала останнім рубежем оборони міста від загроз ззовні. Ці загрози були незліченними: від зграй кібер-піратів, що полювали на цінні дані, до мутованих істот, що вилазили з отруйних глибин нижчих рівнів міста. Але найстрашнішими були "Тіні" – загадкові істоти, що складалися з чистої енергії, здатні проникати крізь будь-які фізичні перешкоди.
Одного разу, коли червоне сонце Нексуса-7 ледь пробивалося крізь смог, на горизонті з'явилися перші ознаки наближення ворога. Це були не звичайні кібер-пірати. Це були "Тіні". Вони наближалися, мов чорна хмара, поглинаючи світло. Сигнали тривоги пронизали повітря.
"Ретті, вони тут!" – пролунав голос командира фортеці, робота-адмірала Зігмунда, через внутрішній комунікатор.
Ретті миттєво активував свої бойові системи. Його оптичні сенсори засвітилися яскравим блакитним світлом, аналізуючи наближаючуся загрозу. Він висунув свої потужні клешні, на яких блищали гострі леза, здатні розсікати енергію. Його корпус, що нагадував велетенського жука, перетворився на справжню фортецю на гусеницях.
"Я готовий, адмірале. Фортеця "Кристал" під моїм захистом!" – відповів Ретті, його голос був глибоким і резонував силою.
"Тіні" атакували. Вони виливалися з неба, як ріка темряви, намагаючись проникнути крізь захисні поля фортеці. Але Ретті був готовий. Його клешні почали рухатися з неймовірною швидкістю, відбиваючи атаки, розсікаючи енергетичні потоки. Він стріляв з вбудованих плазмових гармат, залишаючи за собою яскраві сліди в темряві.
Одна з "Тіней" прорвалася крізь захист і наблизилася до Ретті. Вона виглядала як вихор чорної енергії з палаючими очима. Ретті не здригнувся. Він підняв одну зі своїх передніх клешнів, яка була озброєна потужним енергетичним щитом, і зустрів удар. Зіткнення двох енергій вибухнуло світлом, що на мить засліпило все навколо.
Битва тривала годинами. Ретті, незважаючи на отримані пошкодження, не відступав. Він був втіленням сили і відваги. Його "рапторський" корпус, хоч і вкритий подряпинами, залишався непохитним. Він захищав фортецю, захищав місто, захищав тих, хто не міг захистити себе сам.
Нарешті, коли перші промені справжнього сонця почали пробиватися крізь токсичний шар атмосфери, "Тіні" почали відступати. Вони не витримали незламного духу і потужної оборони Ретті.
Фортеця "Кристал" була врятована. Ретті, виснажений, але переможний, стояв на своєму посту. Його броня була пошкоджена, але його дух був незламним. Він був не просто роботом, він був героєм, "Захисником" Нексуса-7, тим, хто стояв на варті майбутнього. І поки такі, як Ретті, стояли на захисті, надія на краще майбутнє завжди залишалася.